Пшениця озима пшениця - найважливіша продовольча культура у 43 країнах світу.

У хімічний склад зерна входять усі необхідні для харчування людини елементи: білки, вуглеводи, жири, вітаміни, ферменти і мінеральні речовини.

Найважливішим компонентом зерна є білок (8-22%) та клейковина. Жодний інший хлібний злак не має такого цінного поєднання цих двох важливих компонентів. Основну частину зерна пшениці складають вуглеводи, які представлені в основному крохмалем (48-63%) та мають велике енергетичне значення у харчуванні людини.

Урожайність пшениці і якість її зерна значною мірою залежать від забезпечення рослин макро - і мікроелементами живлення впродовж всієї вегетації. Найважливішими мікроелементами для пшениці є магній, мідь, марганець.

Магній (Mg) — бере участь у синтезі АТФ — носія енергії в рослинах, входити до складу хлорофілу та активує фотосинтетичну діяльність, процес дихання, забезпечує перетворення азоту в білки, переносити фосфор в органи рослин. Підвищує урожайність. Нестача магнію особливо проявляється на ґрунтах легкого гранулометричного складу. Основні симптоми – міжжилковий хлороз (світло-зелені плями) листя.

Марганець (Мп) — впливає на проходження процесів фотосинтезу, дихання, синтезу білків, вуглеводів та азотного обміну; поліпшує використання рослинами як нітратного, так і амонійного азоту; сприяє синтезу та підвищенню вмісту цукрів у листках озимої пшениці, забезпечуючи вищу морозо - і зимостійкість, підвищує врожайність. Найбільше засвоюється марганець від фазі кущіння до колосіння.

Мідь (Си) — позитивно впливає на фотосинтез та синтез білка, формування генеративних органів, стійкість до грибкових та бактеріальних хвороб, збільшує стійкість до вилягання, посухо - та жаростійкість, зимостійкість рослин; сприяє кращому засвоєнню азоту. Нестача міді зумовлюється високими нормами мінеральних добрив, вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря. Пшениця дуже чутліва до нестачі міді, особливо при підвищенні норми внесення азотних добрив до 90-120 кг/га і більше.

Бор (B) — відіграє важливу функцію у синтезі вуглеводів, їх перетворенні і перенесенні, а також в окислювально-відновлювальних процесах, білковому і нуклеїновому обміні, синтезі стимуляторів росту, зумовлює активність ферментів, осмотичні процеси, нагромадження у рослинах вітамінів; сприяє синтезу хлорофілу та асиміляції С0₂; підвищує посухо - і солестійкість. 

Цинк (Zn) — бере участь у багатьох фізіологічних процесах, що відбуваються в рослині, зокрема у фотосинтезі, синтезі амінокислот, хлорофілу, органічних кислот, вітамінів тощо, в окислювально-відновлювальних процесах, обміні вуглеводів, ліпідів, фосфору, сірки. За рахунок стабілізації дихання при зміні температурних умов цей мікроелемент підвищує жаро-, посухо - та морозостійкість рослин, вміст білка, стійкість до ураження хворобами. Перешкоджають засвоєнню цинку високі норми азоту, фосфору і вапна і низька температура ґрунту.

Молібден (Мо) — бере участь у синтезі амінокислот і білків, регулює процес трансформації азоту в рослині, активізує проходження окислювально-відновлювальних процесів у рослинах, бере участь у вуглеводному обміні та в обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу. Підвищує вміст білка в продукції. Особливо ефективним є застосування молібдену на кислих ґрунтах. Він сприяє засвоєнню азоту і фосфору, поліпшує живлення рослин кальцієм, покращує засвоєння заліза.

Залізо (Fe) — споживається рослинами в найбільшій кількості (виноситься від 0,6 до 9,0 кг/га). Залізо відіграє важливу роль в окислювально-відновлювальних реакціях як компонент ферментів, забезпечує синтез хлорофілу, без заліза хлорофіл не синтезується. Нестача заліза призводить до зменшення інтенсивності фотосинтезу, на молодих рослинах видно міжжилковий хлороз. Має велике значення для проходження процесів дихання. Характеризується фунгіцидними властивостями. Перешкоджає засвоєнню заліза висока вологість ґрунту.

Позакореневе підживлення добривами ЯРИЛО Зерновий впливає на підвищення врожайності, поліпшенню процесів фотосинтезу, обмінних реакцій та стійкості, впливу окремих мікроелементів на підвищення стійкості рослин проти хвороб.

Позакореневе підживлення мікродобривами "ЯРИЛО" сприяє:

• підвищенню життєздатності насіння;
• стимулюванню росту та розвитку рослин;
• посиленню стійкості рослин до хвороб;
• зростанню продуктивної кущистості;
• підвищенню зимостійкості рослин;
• покращенню якості зерна (вмісту білка і клейковини, натури та ін.);
• формування насіння з більш високими посівними властивостями;
• збільшенню урожайності культури на 10-15 %.

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення комплексними мікродобривами для пшениці озимої

Позитивні результати отримані як за одночасного так і за вибіркового застосування мікродобрив.

Мікродобрива ЯРИЛО є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Результати досліджень Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН

Врожайність,вплив та якісні показники озимої пшениці сорту Економка в залежності від регламентів підживлень мікродобривами «Ярило»^тм у 2014 році.