МАКРО - І МІКРОЕЛЕМЕНТИ В ОРГАНО-МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВАХ: ЯК ОБРАТИ...

Мікроелементи є невід'ємною частиною живлення рослин, без них неможливий розвиток рослин і формування врожаю. Мікроелементи потрібні для життєдіяльності рослин, їх не можна замінити ніякими іншими речовинами. Кількість мікроелементів, необхідних для організму рослин, відносно невелика порівняно з кількістю необхідних для них макроелементів (азоту, фосфору і калію). Але навіть невеликий дефіцит цих речовин може викликати хвороби (хлороз), неможливість засвоєння основних мікроелементів живлення і навіть загибель рослин.

В складних умовах розвитку аграрного бізнесу в Україні, органомінеральні добрива нерідко стають вирішальним чинником конкурентної боротьби, а іноді і виживання. Це обумовлено впливом мікроелементів на рослини, а саме:

• Підвищенням врожайності сільгоспкультур, що в середньому складає 5-20% для промислових культур і 10-40% для овочевих;
• Поліпшенням якісних показників сільгосппродукції: збільшується вміст білків і цукру, збільшується олійність, знижується рівень нітратів;
• Підвищенням посухо - та морозостійкості рослин;
• Посиленням природного імунітету рослин перед збудниками хвороб;
• Фунгіцидними властивостями органо-мінеральних добрив;
• Здатність виводити рослини з стресу, викликаного дією засобів захисту рослин та іншими несприятливими впливами.

Мікроелементи є невід'ємною частиною живлення рослин, без них неможливий розвиток рослин і формування врожаю. Мікроелементи потрібні для життєдіяльності рослин, їх не можна замінити ніякими іншими речовинами. Кількість мікроелементів, необхідних для організму рослин, відносно невелика порівняно з кількістю необхідних для них макроелементів (азоту, фосфору і калію). Але навіть невеликий дефіцит цих речовин може викликати хвороби (хлороз), неможливість засвоєння основних мікроелементів живлення і навіть загибель рослин.

До головних біогенних мікроелементів, кількість яких у рослині досить значно, відносять залізо, марганець, цинк, мідь і бор. Також необхідний і молібден. Інші хімічні елементи, які присутні в грунті і рослинах зовсім незначних кількостях, відносять до ультрамікроелементів, це кобальт, нікель, ванадій, літій, йод і ін

Найефективнішим методом підживлення рослин мікроелементами є обробка насіння перед посадкою і позакореневі обробки вегетуючих рослин. Позакореневі підживлення елементами живлення в 3-8 разів ефективніші, ніж кореневі обробки та обробки безпосередньо грунту. Тому найкращою формою для органо-мінеральних добрив є висококонцентровані розчини, які розбавляють перед обприскуванням до потрібної концентрації.

Переваги рідких форм органо-мінеральних добрив:

• Зручність приготування робочого розчину, тому що у зв'язку з швидким розчиненням немає необхідності готувати матковий розчин, можна вливати мікродобрива безпосередньо в бак;
• Легко вимірювати потрібні кількості, користуючись об'ємними заходами;
• Повне розчинення препарату і, як наслідок, максимальна його ефективність;
• Швидке і нескладне приготування робочих розчинів для обприскування.

Недоліки:

• Дещо менша концентрація діючих речовин – 3-6%;
• Менший термін зберігання та замерзання при низьких температурах.

У сухих препаратах із вмістом металів 6-15%, кристалічних чи порошкоподібних, головною перевагою є зручність зберігання і транспортування, так як продукт більш концентрований.

Таким чином, якщо планується зберігання препарату в холоді або протягом декількох років, або якщо планується транспортування на великі відстані, то слід віддавати перевагу сухим речовинам. В інших випадках розумніше вибирати рідкі форми органо-мінеральних добрив, щоб уникнути можливих проблем, пов'язаних з неповним розчиненням. Ось тому в межах України найкращою є рідка форма.

Препарати, що позиціонуються як органомінеральні добрива, це препарати з основним акцентом на макро - і мікроелементи, які містяться в них в достатній кількості.

• Комплексні препарати містять композицію мікроелементів в певній пропорції. Застосовуються як для позакореневого підживлення, так і для передпосівної обробки.

• Комплексні добрива – хелатні з'єднання окремих металів. Найбільш поширеними є хелати заліза, цинку і міді. Як правило, використовуються при появі симптомів хвороб, пов'язаних з недостатністю конкретного елемента (наприклад, при хлорозі – хелат заліза), або при очевидному нестачі цього мікроелемента в грунті. Іноді їх застосовують також для приготування композицій мікроелементів. Серед цієї групи препаратів слід особливо виділити борні органомінеральні добрива, тому що існує цілий ряд культур, для яких внесення бору є вкрай необхідним: цукровий буряк, ріпак, соняшник, виноград та ін

• Добрива NPK + мікроелементи містять зовсім невелика кількість мікроелементів (менше 0,5%); у них має місце певне співвідношення водорозчинних NPK з фіксованою кількістю мікроелементів у всьому асортиментом ряді. За кордоном такі препарати традиційно належать до микроудобрениям, вони застосовуються головним чином для систем крапельного зрошення – як коректори мінерального живлення (фертиванты). В Україні їх досить часто використовують для позакореневих підживлень. Але таке внесення добрив NPK + мікро» дає лише косметичний ефект, а потреби рослин в мікроелементах, так і в NPK – не задовольняються повною мірою.

• Препарати, які крім мікроелементів містять різні біологічно активні речовини, ферменти та ін До цієї групи відносяться, наприклад, препарати «Фрея-Аква» розробки і виробництва НВК «Фрея-Агро». Вони є композиціями мікроелементів у поєднанні з ефективними гуміновими речовинами. Самі по собі мікроелементи перетворюються в грунті і природних водах у малорозчинні і забруднені баластними солями речовини. Таким чином, необхідною формою для застосування органо-мінеральних добрив є органічно-захищена форма. Такою стабільною і біологічно-активною формою є халатна. Хелати представляють собою з'єднання мікроелемента з органічною молекулою, яка має хімічну спорідненість як з елементом живлення, так і з біологічними структурами рослини. Завдяки такому посередництва забезпечується швидкий транспорт цих елементів у рослину, немає відторгнення з поверхнею листка (як у випадку використання простих солей, коли виникають опіки листової пластини). З появою в агрохімічній практиці хелатируючих агентів – комплексонів і більше простих комплексоутворюючих речовин – з'явилися два прийоми посилення ефективності застосування органо-мінеральних добрив:

• Використання як органо-мінеральних добрив высокорастворимых, стійких в широкому діапазоні pH, з'єднань комплексонів з іонами «биометаллов», які повільно гідролізуються і легко засвоюються рослинами;
• Обробка ґрунту або рослин тільки комплексонами або їх механічною сумішшю з солями мікроелементів.

Необхідно також відзначити, що другий метод з'явився ще на початку впровадження хелатів в агрохімічну практику. На сьогоднішній день він використовується дуже рідко, в основному в теплицях, які мають бездоганно відпрацьовану, автоматизовану систему контролю за живленням рослин.

Серед хелатируючих агентів, які використовуються виробниками органо-мінеральних добрив, можна виділити п'ять основних груп:

1. Хелати на основі комплексонів, до яких відносяться ОЕДФ і ЕДТА. Для цих препаратів напрацьована величезна база даних по методиці використання і ефективності в різних аграрних умовах.

2. Хелати на основі недорогих хелатируючих агентів, які мають більш просту структуру і створюють комплекси з меншою стійкістю і активністю, і швидко руйнуються під впливом природного середовища:

• Прості амінокислоти;
• Органічні кислоти (наприклад лимонна кислота).

На ринку добрив є багато препаратів цієї групи з дуже невеликий (5-7% від усього мікроелемента) добавкою хелату на основі класичної ЕДТА. При цьому препарат пропонують як «хелатованый ЕДТА». Тенденція до введення споживачів в оману виявляється і в спробі введення нових термінів у хімію. Наприклад, вводять новий термін – «хелацид» і стверджують, що формуляція «ЕДТА + органічні кислоти» має кращі властивості, ніж класична ЕДТА.

Наводиться структура «хелацида»: формула ЕДТА плюс оцтова кислота! Таким чином, виправдовується заміна класичного і високоефективного хелатируючого агента ЕДТА більш дешевими комплексоутворюючих агентами.

3. Хелати на основі природних компонентів, таких як лігносульфонати (гумінові речовини), відходи харчових виробництв, природні витяжки або компоненти, які легко і швидко розкладаються в грунті (наприклад, иминодиянтарная кислота – ИДЯК, яка в рекламних статтях деяких компаній чомусь називається ЭДХА або ІДХА). Для цих агентів характерне утворення комплексів менш міцних, ніж з класичними хелатирующими агентами.

4. Хелати підвищеної стійкості на основі складних специфічних хелатів – ДТПА, а також EDDHA – специфічного комплексона для заліза. Для таких хелатів, на жаль, характерна досить висока вартість препарату. Найбільш ефективними хелатирующими агентами є синтетичні органічні молекули, які після передачі мікроелемента рослині повинні розкластися на нетоксичні поживні речовини. В основному це поліфункціональні органічні кислоти, які містять азот (ЕДТА, ЭДДЯ) і фосвор (ОЕДФ).

5. Хелатні сполуки на основі двох хелатируючих агентів, один з яких є базовим, а інший, більш простий за будовою, ― «додатковий». Ці препарати можна назвати хімічно «разнолигандными комплексними сполуками», або скорочено РЛК. В якості основного хелатируючого агента використовується високоефективний комплексон ОЕДФ, а в якості додаткових хелатируючих агентів – молекули, які є компонентами клітинної стінки рослин, і амінокислоти.

Використовуючи принцип хелатообразования можна отримувати органомінеральні добрива з композиціями мікроелементів у різному співвідношенні для кожної конкретної культури. До того ж кислотність середовища таких композицій можна підтримувати на рівні, який є сприятливим для рослини. Стабільність таких композицій при правильній технології дуже висока, а біологічна активність максимальна. Важливо зазначити, що створення таких композицій мікроелементів вимагає постійного пошуку та співпраці з профільними агроинститутами і проведення наукового хімічного пошуку. Тому не дивно, що в Україні існує таке підприємство, як Науково-виробничий комплекс «Фрея-Агро».

НВК «Фрея-Агро» є лідером у виробництві органо-мінеральних добрив в Україні. Створені підприємством композиції мікроелементів були оптимізовані для кожної групи культур в наших грунтово-кліматичних умовах. В асортименті є комплекси для передпосівної обробки насіння, кореневої і некореневої обробки рослин. Рекомендована норма внесення для передпосівної обробки насіння – 0,3 л/т насіння(!). Для некореневої обробки потрібно 2,-2,5 л/га. Результати використання препаратів «Фрея-Агро» підтверджують як приріст врожаю (5-7 ц/га озимої пшениці, 30-50 ц/га цукрових буряків), так і поліпшення якості (підвищення на клас якості пшениці, збільшення виходу цукру з гектара вирощуваної продукції на 0,4-1,0 т/га при некореневої обробці буряків). Поліпшуються також і інші параметри у різних культур (збільшення вмісту білка в сої, крохмалю і сирого протеїну в картоплі, виходу олії ріпаку).